Висвітлено особливості розвитку жіночих статевих органів у період новонародженості, дитинства, статевого дозрівання. Досліджено психосоматичні та соматопсихічні розлади у разі порушення репродуктивної функції у дівчат. Описано передменструальний синдром, психічні порушення у жінок під час вагітності та пологів, післяпологові психози, а також психічні порушення у клімактеричному періоді. Розглянуто організаційні, соціальні та психологічні питання у випадку безплідності. Охарактеризовано психологічні та психопатологічні реакції на згвалтування.

Висвітлено актуальні проблеми лікування СНІДу, а також питання етіології, епідеміології та патогенезу захворювання. Детально охарактеризовано перспективи лікування психічних розладів у хворих на СНІД і профілактики даного захворювання в Україні.

Розглянуто питання епідеміології, лікування і профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії. Описано клінічні прояви етіології, патогенезу, нові форми залежності від психоактивних речовин. Висвітлено сучасні методи лікування, проаналізовано вікові та гендерні особливості, коморбідні захворювання, розкрито юридичні аспекти наркології.

Рассмотрены вопросы эпидемиологии, лечения и профилактики алкоголизма, наркомании и токсикомании. Описаны клинические проявления этиологии, патогенеза, новые формы зависимости от психоактивных веществ. Освещены современные формы лечения, проанализированы возрастные и гендерные особенности, коморбидные заболевания, раскрыты юридические аспекты наркологии.

Описано основні порушення психічної діяльності, зокрема, відчуттів, мислення та інтелекту, пам'яті, емоцій, ефекторно-вольової сфери, свідомості, розглянуто симптоми і синдроми психічних захворювань. Висвітлено критерії сучасної міжнародної класифікації психічних захворювань.

Описаны основные нарушения психической деятельности, в частности, ощущений и восприятий, мышления и интеллекта, памяти, эмоций, эффекторно-волевой сферы, сознания, рассмотрены симптомы и синдромы психических заболеваний. Освещены критерии современной международной классификации психических заболеваний.

Вивчено преморбідні особливості та психічний стан у разі невиношування вагітності у 243 жінок. Установлено невротичні структури особистості жінок і формування у цьому випадку невротичного комплексу у вигляді синдрому репродуктивної неповноцінності, який проявляється лавруючою депресивністю.

Вперше на основі системного підходу щодо оцінки результатів комплексних клініко-психопатологічних, біохімічних та експериментально-психологічних досліджень суїцидальної поведінки встановлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних та клініко-психологічних факторів, що впливають на формування суїцидальної поведінки як гострої реакції на стрес у осіб молодого віку. Виділено істинний, афективний та демонстративний варіанти суїцидальної поведіки, систематизовано патогенетично значущі психотравмувальні фактори її розвитку. Виявлено, що у пацієнтів з суїцидальною поведінкою спостерігається у крові підвищення концентрації серотоніну, зниження рівня мелатоніну та швидкості екскреції адреналіну та норадреналіну у нічний та денний періоди. Запропоновано нові підходи щодо розробки індивідуальних патогенетично обгрунтованих програм корекції, первинної та вторинної профілактики суїцидальної поведінки.

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

Розглянуто обов'язковий для літератури образ ворога, показано його стереотипність у романах Ф. Гладкова "Цемент", "Энергия", повісті "Новая земля". Розглянуто протиріччя образу внутрішньопартійного ворога, який став основою для формування типів вождя у Ф. Гладкова. Проведено порівняння його проявів у документальних нарисах і художній творчості письменника. Здійснено текстологічний аналіз різних редакцій творів Ф. Гладкова, що дозволяє зробити висновок про витіснення натуралізму, який уможливлював зображення неприкрашеної картини сталінської дійсності.

Визначено місце та значення заходів адміністративно-процесуального примусу в адміністративному примусі й адміністративному процесі. З'ясовано сутність вилучення речей і документів як заходу забезпечення адміністративно-деліктного провадження, визначено процесуальний порядок адміністративного затримання, особистого огляду й огляду речей і документів як передумови їх вилучення. Сформульовано поняття вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні, визначено його співвідношення з іншими заходами примусового обмеження майнових прав, досліджено процесуальні умови та порядок вилучення речей і документів у провадженні в справах про адміністративні проступки. Наведено пропозиції, спрямовані на удосконалення законодавства, що регулює порядок вилучення речей в адміністративно-деліктному провадженні.

Представлено хронологію створення сокільських товариств та розглянуто їх діяльність щодо розвитку фехтування на території України. Показано роль спортивних педагогів та функціонерів сокільського руху в становленні організаційних, теоретико-методичних та практичних основ фехтування. Підкреслено ефективну діяльність сокільських товариств щодо поєднання масової спортивної роботи з культурним і патріотичним вихованням молоді.

Цель исследования - уточнение связи между невынашиванием беременности, эмоциональным состоянием женщины и фолатным статусом. Получены данные, свидетельствующие о позитивном влиянии использования фолацина в преконцепционной подготовке и при беременности с риском невынашивания как на эмоциональную сферу женщины, так и на частоту успешных перинатальных исходов.

Надано факти з історії виникнення та розвитку спортивного фехтування на території України до 1941 р. Висвітлено діяльність спортивних товариств, клубів, організацій, показано роль спортивних педагогів та функціонерів у становленні організаційних, теоретико-методичних і практичних основ фехтування. Підкреслено значення спортивних традицій, закладених в Україні до 1941 р., для формування організаційних та методичних основ вітчизняної школи фехтування в повоєнний період та в роки незалежності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703.25 + Х002.03 + Х809(4УКР)2

Рубрики:

Мораль і права людини

Право і правосвідомість. Правова культура

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - зниження частоти невиношування вагітності, спорадичного та звичного, шляхом удосконалення технології превентивної корекції та профілактики з урахуванням ролі психоемоційних факторів та індивідуально-характерологічних особливостей жінки. Проведено вибіркове клінічне, психологічне, біохімічне дослідження, охарактеризовано невиношування вагітності як складний стрес-асоційований психосоматичний синдром з ознаками негативної мотивації до материнства, відхиленнями від оптимального варіанту психологічного компоненту гестаційної домінанти. Доведено, що патогенетичною основою реалізації комплексу стресових впливів, ризику втрати вагітності є стан вторинної мітохондріальної недостатності у жінки. Обгрунтовано, запропоновано та впроваджено удосконалену стратегію медичного супроводу жінок з ризиком невиношування вагітності, спрямовану на профілактику звичної втрати вагітності, сутністю якої є застосування комплексної психокорекції шляхом тілесно-орієнтованої терапії, раннього діалогу з ще ненародженою дитиною, використання енерготропних засобів у предгравідарній підготовці та під час вагітності.

Вирішено проблему людського чинника як джерела ризику в господарській діяльності, висунуто більш високі вимоги до усвідомлення ролі людини у проблемі промислової безпеки. Дослідження людського фактора передбачає прогнозування імовірності людської помилки та її меж для практичного застосування можливостей людини.

У сучасному акушерстві спостерігається підвищення частоти патологічних станів, поєднаних ознакою аномальної інвазії плаценти. Спектр цих станів включає щільне прикріплення, прирощення, вростання, проростання ворсин хоріона у міометрій. Найбільш поширеною узагальненою дефініцією є "вростання плаценти", у міжнародних джерелах інформації - placenta accreta spectrum. Ця патологія є головною причиною акушерських кровотеч, гістеректомії в усьому світі. Питання прогнозування та діагностики є актуальними. Висвітлено сучасні уявлення про етіологію та патогенез вростання плаценти, обгрунтовано і конкретизовано фактори ризику як основу клінічного прогнозування. Наведено принципові елементи діагностики вростання плаценти у ході спостереження за вагітною. Підкреслено необхідність допологової госпіталізації і розродження за умов забезпечення сучасними технологіями кровозбереження, хірургічної допомоги, наявності високопрофесійної мультидисциплінарної команди.